- невигадливий
- —————————————————————————————невига́дливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
невигадливий — а, е. 1) Нездатний вигадувати, винаходити. 2) Який не потребує великої мудрості; звичайний за формою, змістом; простий, нескладний … Український тлумачний словник
невибагливий — а, е. 1) без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого небудь. || Який не потребує, не вимагає особливих умов. || Який свідчить про чиїсь надто скромні вимоги до чого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
невигадливість — вості, ж. Властивість за знач. невигадливий … Український тлумачний словник
невигадливо — Присл. до невигадливий … Український тлумачний словник
скромний — а, е. 1) Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. || Який не претендує на особливе становище. 2) Стриманий у поводженні, вихований; прот. розв язний. || Морально стійкий; цнотливий. || Який свідчить про… … Український тлумачний словник
простий — I 1) (нескладний за будовою, устроєм), нескладний, елементарний 2) (для розуміння, виконання), нескладний, легкий, неважкий, зроумілий, елементарний, немудрий, нехитрий, нехитромудрий, простісінький; необтяжливий (який не вимагає великих зусиль,… … Словник синонімів української мови
сякий-такий — I (звичайний, не особливий, нічим не примітний), такий собі, немудрий, нехитрий, невигадливий II ▶ див. негідний, поганий … Словник синонімів української мови